Стараннями українського перекладача Віктора Морозова всесвітньо відомий персонаж Гаррі Поттер заговорив українською, і вперше російськомовні діти, обираючи між російським і українським перекладом, надавали перевагу останньому. Але окрім українізації юного читача, Віктор Морозов має багато особистих досягнень в різних сферах. У далекому 1972 він заснував одну з перших українських рок-груп “Арніку”. Формати і назви музичних колективів за його участі поступово змінювалися, але і сьогодні він продовжує радувати своїх шанувальників новими альбомами, останній з яких – “Армія Світла” - побачив світ у 2008 році.

Віктор Морозов дав інтерв’ю УНІАН.

Пане Вікторе, днями в одній з київських книгарень проходитимуть дитячі читання за Вашої участі. Як часто вдома доводиться донькам читати?

Мало не щовечора. Перед сном вони обов’язково приносять цілу гору книг і ти мусиш їх перечитувати, бо інакше не буде сну. Ділимось з дружиною, раз вона – раз я.

На якій літературі їх виховуєте?

Враховуючи, що їм у жовтні тільки виповниться 4 рочки, то це дитяча література. Казочки, всі вірші А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ знають напам’ять. В них море книжок, сотні, причому на різних мовах.

В мене дружина народилася в Торонто, але вона українка, і до 5 років не знала англійської, говорила винятково українською. В неї добре заклалася мова, і ми вирішили скористатися її досвідом у вихованні доньок, не знаючи, куди нас доля закине, щоб у них добре склалася українська. Вони англійською знають кілька фраз, щоб порозумітися з бабою і дідом, коли приїжджають до них в Канаду.

Ви казали, що однією з основних цілей вашого перекладу “Гаррі Поттера” була українізація юного читача. Наскільки вдалося виконати цю функцію?

На жаль, не вдалося повністю. Моя задумка була кардинальна і радикальна – українізувати від моря до моря: щоб і в Севастополі, і в Одесі завдяки “Гаррі Поттеру” всі діти заговорили українською. Не вийшло. Насамперед через те, що не вдалося вчасно видати перші книжки. Коли я переклав першу книжку, фільм вже мав з’явитися на екрани, і то було б дуже добре, якби фільм з’явився, російського варіанту нема, і всі діти були б змушені читати українською. Багато дітей насправді захоплювалися українським перекладом і вже не хотіли читати російський. Але повальної українізації ще не відбулося. Треба чекати якогось наступного бестселера. Але великі зрушення відбулися. Багато дивовижних листів було. Приходить з Миколаєва лист до видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, я кому батьки пишуть російською мовою, що наша дитина так захопилася Гаррі Поттером, всього його перечитала, і якось підійшла до нас і каже: “А почему мы не говорим по-украински?” Вже такі ментальні зміни у дітей відбуваються завдяки українському Гаррі Поттеру.

Я буквально кілька тижнів тому був у Парижі на міжнародній конференції перекладачів “Гаррі Поттера”.

Саме хотіла у Вас спитати про цю конференцію...

Там було цікаво довідатися, який вплив здійснив Гаррі Поттер. Він спонукав дітей читати в таких країнах, де раніше діти взагалі не читали. Скажімо, в Таїланді. За статистикою за рік кожен таїландець прочитував чи то 9 рядків, чи то 9 сторінок. Після появи Гаррі Поттера ця статистка суттєво змінилася. Завдяки Гаррі Поттеру відновлюють майже забуті мови. Така мова як окситанська. Я навіть раніше не знав про її існування. На Півдні Франції у провінції Гасконь, звідки Д’Артаньян, досі розмовляють окситанською мовою. “Гаррі Поттера” переклали на цю мову і це допомогло її оживити.

Перекладачі Гаррі Поттера вирішили створити Гільдію перекладачів, яку назвали “Абра-Кадабра”, мета якої буде допомагати перекладачам всього світу в різних питаннях. Бо перекладачі Гаррі Поттера в кожній країні найбільш відомі, в них беруть інтерв’ю, до них прислухаються. Решта перекладачів не можуть сказати, що мають якесь привілейоване становище. На деяких книжках взагалі не пишуть ім’я перекладача чи зазначають десь там ззаду книжки. І ми створили таку організацію, щоб підтримати своїх колег по цеху.

А Джоан Ролінг запрошували на цей захід?

З Джоан Ролінг дуже складно. Вона нетусовочна. Сидить і пише. Її дуже важко десь витягти. Перекладачі намагалися вийти до неї на контакт, але перед нею стіна – літературна агенція. Всі листи потрапляють туди, і там за неї відповідають: “Ні-ні, вона зайнята. Вона не може”. Скажімо, Паоло Колель любить подорожувати по різних країнах. Любить спілкування. А Джоан Ролінг – вона герметична, вона в собі, нікого не хоче знати, крім своїх книжок. Ми вже жартували: може колись з небес зійде свята і ми її нарешті побачимо (Сміється. – Авт.).

Ви б хотіли познайомитися?

Безперечно. Це було б доволі цікаво. Наразі важко. Може “Абра-Кадабра” набуде солідного статусу і нарешті вдасться пробудити в неї інтерес до перекладачів.