Здоровий глузд підказує, що між назвою грошової одиниці і частиною тіла не може бути нічого спільного. Проте деякі факти з історії гривни, красномовно свідчать про зворотне.

 

Серед наших предків, в основному жінок, що жили в часи Київської Русі, були популярними прикраси у вигляді з’єднаних між собою за допомогою дроту золотих круглих пластинок. Прикраси носили, скріпляючи їх на потилиці, звідти й з’явилася їх назва «гривна».

З часів власників золотих прикрас прикраси почали використовувати в якості платіжного засобу. Гривною почали називати монети та міру ваги, за допомогою якої обчислювалася кількість золота або срібла. Цікаво, що певну кількість монет називали гривною кун. Так з’явилась гривна срібла (вагова) та гривна кун (рахункова). Обидві гривни були для мешканців Київської Русі нерозривно пов’язані вже  не з прикрасами, а з платіжно-грошовими поняттями.

Період з XII до XIV століть став в історії Київської Русі «безмонетним». В цей час монети не чеканились. Їх замінили злитки срібла, а мірою ваги для них була вже не гривна, а  "рубль".

В Україну гривна повернулася лише в ХХ столітті. В 1918 році – як грошова одиниця  Української Народної Республіки, а в 1996 – Незалежної України.